Про їжу. Частина третя. Мінестроне і італійські матусі

Уявіть собі чоловіка у віці трохи за 30, який приходить додому зі своєї нудної роботи з 9 до 6 і готує овочевий суп. Одну порцію. Собі. На вечерю. Для мене це якась неймовірна картина, але я таке бачила. Звідки він бере всі ці акуратно нарізані кубиками овочі?
Ну може хтось і ріже, але то точно в паралельному всесвіті. В морозилці вони лежать вже нарізані, бо тиждень тому приїздила мама, яка все акуратно розфасувала по пакетиках і забила ними та іншою їжею півхолодильника (всього половину, бо все таки нас ще троє тут живе). 

Мама з татом зайняли ліжко Фульвіо, а він спав на підлозі. Мама Роза страшенно хвилювалася що знизу буде холодно, тому хвилин 15 підтикала з усіх боків ковдру, а потім принесла куртку, щоб накрити зверху. А потім ще одну.

А це - мінестроне Рози, крім овочів, там ще макарони і рис. 

А це на замовлення - батьки за вечерею. Не найвдаліше фото, але було якось незручно знімати.