четвер, 18 серпня 2016 р.

Контрасти vs. гармонія (навіщо їхати у Валенсію)



Так буває раз на два роки, треба написати щось у блог. Сьогодні якраз такий день, коли не беруть на роботу ні в кафе, ні в порно, а дати останніх постів повідомляють що

а) тревел-блоггер з мене, м'яко кажучи, такий собі
б) час летить швидше ніж я собі уявляла

середа, 10 грудня 2014 р.

Труднощі перекладу

Внєзапно усвідомила, що "гівно" італійською має жіночий рід. І французькою, ніби, теж. La merda. A слова "зловтішатися" взагалі немає в італійській. А в німецькій є, і звучить ще противніше. Взагалі в німецькій є купа корисних слів, наприклад lebensmüde, що означає "втомився від життя".

Ну це таке, а насправді в суботу прєдстоіт (як буде українською "прєдстоіт"?) тематична вечірка. Треба одягнутися як кіногерой. В кого які є ідеї? Про Круеллу навіть не кажіть, занадто очевидно, як на мене. Доречі, італійською це буде Круделія де Мон.


 

Ну яка з мене Круделія, реально?

вівторок, 9 грудня 2014 р.

Про фемінізм і червону сукню

Вчора дізналася про спеціальні феміністичні курси, раз на тиждень вони збираються і обговорюють свої феміністичні теми, досліджують свою жіночу тілесність і все таке. А ще в них бувають свої власні тематичні вечірки на тему місячних: всі одягаються в червоне, п'ють червоне вино, їдять червону їжу, говорять про місячні і святкують те, що робить їх жінками і дає змогу народжувати дітей. Мені це все в голові не дуже вкладається, але пообіцяла собі при можливості записатися на курс, бо це чудовий привід одягнути червону сукню.

субота, 22 листопада 2014 р.

Pueblo Español


В Барселоні була в Пуебло Еспаньйол - це апофеоз туристичної Барселони, Хіппі таке і не снилося. Концентрація російськомовних туристів надзвичайно висока. Колись ціле село для виставки вибудували з точних копій історичних будинків з усіх частин Іспанії, а потім вирішили так і залишити. А далі - як воно виглядає насправді, а не на обрізаних чб фото.

четвер, 13 листопада 2014 р.

Про їжу. Частина третя. Мінестроне і італійські матусі

Уявіть собі чоловіка у віці трохи за 30, який приходить додому зі своєї нудної роботи з 9 до 6 і готує овочевий суп. Одну порцію. Собі. На вечерю. Для мене це якась неймовірна картина, але я таке бачила. Звідки він бере всі ці акуратно нарізані кубиками овочі?

понеділок, 3 листопада 2014 р.

День відкритих воріт

Десь з тиждень тому я, як завжди на вихідних, ближче до темноти намагалася вийти з дому поки ще світло, вийшла і пішла в парк. Біля входу в парк якісь пенсіонери грали дуже непоганий рок, я зупинилася послухати. Навколо були переважно такі ж пенсіонери, але я таке люблю. Після них інший гурт грав свінг-кавери, один я навіть записала на відео. От і скажіть мені тепер, чи варто платити 22 євро за вхід в кафе на Robert Glasper Experiment (тобто ще додаємо пиво, в сумі буде 30), якщо таке можна запросто послухати на вулиці? Питання не риторичне, мені до 12 числа треба вирішити - йти туди чи ні. 

Після джазу я замерзла, пішла собі далі. Від парку треба добиратися додому майже через весь центр (хвилин 30 пішки, здається реально далеко). Іду собі кудись, заходжу за ріг, а там знову люди стоять. Знімаю навушники, і виявляється що це ще один вуличний концерт. І взагалі, то цілий фестиваль, біля кожних воріт сцена. Всього цих умовних воріт 10 штук, старі в'їзди в місто, умовні бо стіна геть не збереглася, а ворота ще стоять. Постояла ще там, останній виступ того вечора був жіночки в стилі "міська божевільна", її слухало менше 10 людей, але вона поводилася як справжня зірка і витягувала свої блюзи на всі сто.

А ще зняла дуже милого дядечку з малою, вони танцювали разом під Break on through, принаймні це виглядало дуже круто поки я не почала знімати, ну як завжди.


субота, 1 листопада 2014 р.